Об'єктивно визначити найтитулованіші футбольні клуби Південної Америки непросто. На континенті проводиться велика кількість національних і міжнародних турнірів, а система визначення чемпіона відрізняється залежно від країни – у деяких лігах сезон розділений на Апертуру та Клаусуру, переможець кожної з яких отримує окремий чемпіонський титул. Таким чином, один клуб може завоювати за один сезон два чемпіонства.

Найтитулованіші футбольні клуби Південної Америки

Найуспішніші клуби Південної Америки та їхні трофеї

Щоб зробити порівняння максимально зрозумілим, у таблиці ми врахували лише три головні категорії трофеїв: перемоги в національному чемпіонаті, головному кубку країни та Копа Лібертадорес.

Клуб Чемпіонат Кубок Копа Лібертадорес
Бока Хуніорс Бока Хуніорс 35 4 6
Рівер Плейт Рівер Плейт 38 3 4
Індепендьєнте Індепендьєнте 16 0 7
Естудіантес Естудіантес 7 1 4
Палмейрас Палмейрас 12 4 3
Фламенго Фламенго 8 5 4
Сантос Сантос 8 1 3
Сан-Паулу Сан-Паулу 6 1 3
Греміо Греміо 2 5 3
Пеньяроль Пеньяроль 52 1 5
Насьйональ Насьйональ 50 0 3
Атлетіко Насьйональ Атлетіко Насьйональ 18 8 2
Олімпія Олімпія 48 1 3
Коло-Коло Коло-Коло 34 14 1
ЛДУ Кіто ЛДУ Кіто 13 1 1
Універсітаріо Універсітаріо 29 1 0
Болівар Болівар 31 1 0

Порівнювати кількість трофеїв південноамериканських клубів напряму не зовсім коректно. Уругвайські Пеньяроль та Насьйональ мають понад 50 чемпіонств кожен, тоді як найуспішніший за цим показником бразильський клуб Палмейрас – лише 12. Різниця пояснюється не тільки спортивними результатами, а й історією національних першостей. Чемпіонат Уругваю проводиться з початку XX століття, тоді як загальнонаціональна система змагань у Бразилії сформувалася значно пізніше.

Окреме місце у такому порівнянні займає Копа Лібертадорес – головний клубний турнір Південної Америки. Саме успіхи на континентальному рівні дозволяють поставити поруч клуби з абсолютно різними футбольними системами. Рекордсменом залишається Індепендьєнте із сімома перемогами, Бока Хуніорс вигравала трофей шість разів, Пеньяроль – п'ять. По чотири перемоги мають Рівер Плейт, Естудіантес та Фламенго.

Тому велика кількість чемпіонств не завжди означає домінування на рівні всього континенту. Болівар 31 раз ставав чемпіоном Болівії, а Універсітаріо 29 разів перемагав у Перу, проте жоден із цих клубів не вигравав Лібертадорес. Натомість Естудіантес має лише сім чемпіонств Аргентини, але чотири рази ставав найсильнішим клубом Південної Америки. Саме поєднання успіхів у національних змаганнях та Лібертадорес дає найбільш повне уявлення про місце клубу в історії південноамериканського футболу. Далі окремо розглянемо найтитулованіші клуби кожної країни Південної Америки.

Аргентина

Найтитулованішим клубом Аргентини за кількістю перемог у національному чемпіонаті залишається Рівер Плейт, який 38 разів ставав чемпіоном країни. Його головний суперник Бока Хуніорс має 35 чемпіонств, проте випереджає Рівер за кількістю перемог у Копа Лібертадорес – шість проти чотирьох. Окреме місце в історії аргентинського футболу займає Індепендьєнте: 16 національних титулів доповнюють рекордні сім перемог у Лібертадорес.

До найуспішніших клубів країни також належать Расінг, Сан-Лоренсо та Велес Сарсфілд. Останній особливо успішно виступав у 1990-х роках, коли не лише кілька разів ставав чемпіоном Аргентини, а й виграв Копа Лібертадорес 1994 року. Сан-Лоренсо свою першу перемогу в головному клубному турнірі Південної Америки здобув у 2014 році, тоді як Расінг підкорив цей трофей ще у 1967-му.

Бразилія

У Бразилії немає настільки очевидного домінування двох-трьох клубів, як у деяких інших країнах континенту. Рекордсменом національного чемпіонату є Палмейрас із 12 перемогами, тоді як Фламенго та Сантос мають по вісім. При цьому Фламенго вже чотири рази вигравав Копа Лібертадорес, а Палмейрас і Сантос – по три.

До найуспішніших бразильських клубів також належать Сан-Паулу та Греміо, які по три рази перемагали в Лібертадорес. Значний слід в історії залишили Корінтіанс і Крузейро: перший сім разів ставав чемпіоном Бразилії та двічі вигравав Лібертадорес, другий має чотири чемпіонства, шість Кубків Бразилії та дві перемоги в головному клубному турнірі Південної Америки.

Уругвай

Історія уругвайського футболу нерозривно пов'язана з Пеньяролем та Насьйоналем. Два гранди Монтевідео виграли понад 100 чемпіонств на двох: Пеньяроль має 52 титули, Насьйональ – 50. Значних успіхів вони досягли й на міжнародній арені. Пеньяроль п'ять разів ставав переможцем Копа Лібертадорес, а Насьйональ тричі завойовував головний клубний трофей Південної Америки.

Порушити багаторічне домінування двох грандів вдавалося небагатьом. Найпомітнішими серед них стали Дефенсор Спортінг і Данубіо, які по чотири рази ставали чемпіонами Уругваю. Особливо виділяється Дефенсор: у 1976 році він став першим клубом за час професійної епохи, крім Пеньяроля та Насьйоналя, якому вдалося виграти національний чемпіонат. Крім того, Дефенсор тричі вигравав Кубок Уругваю, який проводиться лише з 2022 року.

Колумбія

Найуспішнішим клубом Колумбії є Атлетіко Насьйональ, який 18 разів ставав чемпіоном країни та двічі вигравав Копа Лібертадорес – у 1989 та 2016 роках. За кількістю чемпіонств найближче до нього розташувалися Мільйонаріос із 16 титулами та Америка де Калі з 15. Остання чотири рази доходила до фіналу Лібертадорес, зокрема тричі поспіль у 1985-1987 роках, але так і не змогла завоювати трофей.

Особливе місце в історії колумбійського футболу займає Онсе Кальдас. Клуб лише чотири рази ставав чемпіоном країни, проте у 2004 році сенсаційно виграв Копа Лібертадорес, здолавши у фіналі Бока Хуніорс. Таким чином, Онсе Кальдас залишається одним із двох колумбійських переможців головного клубного турніру континенту. Міжнародного успіху досяг і Санта-Фе, який у 2015 році став першим колумбійським клубом, що виграв Копа Судамерикана.

Чилі

Головним рекордсменом чилійського футболу залишається Коло-Коло, який 34 рази ставав чемпіоном країни та 14 разів вигравав Кубок Чилі. Саме Коло-Коло належить і найбільший міжнародний успіх клубного футболу країни – у 1991 році команда виграла Копа Лібертадорес. Жодному іншому представнику Чилі повторити це досягнення поки не вдалося.

Головними конкурентами Коло-Коло за кількістю національних титулів є Універсідад де Чилі та Універсідад Католіка, які мають 18 і 16 чемпіонств відповідно. При цьому Універсідад де Чилі також залишив помітний слід на континентальній арені: у 2011 році клуб виграв Копа Судамерикана, здолавши у фіналі ЛДУ Кіто. Для чилійських команд це залишається одним із найбільших міжнародних успіхів після перемоги Коло-Коло в Лібертадорес.

Парагвай

Головним флагманом Парагваю залишається Олімпія, яка 48 разів ставала чемпіоном країни. Вона ж є найуспішнішим представником парагвайського футболу на міжнародній арені: клуб тричі вигравав Копа Лібертадорес – у 1979, 1990 та 2002 роках. Головний суперник Олімпії Серро Портеньйо має 35 чемпіонств, а третю позицію займає Лібертад із 26 перемогами в національній першості.

До історичних грандів країни також належать Гуарані та Насьйональ, які ставали чемпіонами Парагваю 11 і 9 разів відповідно. Обидва клуби мають і помітні досягнення в Копа Лібертадорес: Гуарані доходив до півфіналу турніру, а Насьйональ у 2014 році дістався фіналу, де лише за сумою двох матчів поступився аргентинському Сан-Лоренсо.

Еквадор

За кількістю перемог у Чемпіонаті Еквадору історичне лідерство належить Барселоні з Гуаякіля, яка 16 разів ставала чемпіоном країни. За нею розташувалися Емелек із 14 титулами, а також Ель Насьйональ та ЛДУ Кіто, які мають по 13. При цьому саме ЛДУ досяг найбільших міжнародних успіхів серед історичних грандів: у 2008 році клуб став першим представником Еквадору, який виграв Копа Лібертадорес.

У XXI столітті еквадорський клубний футбол помітно посилив свої позиції на континентальній арені. ЛДУ Кіто двічі вигравав Копа Судамерикана, а Індепендьєнте дель Вальє завойовував цей трофей у 2019 та 2022 роках. Таким чином, успіхи еквадорських команд уже не обмежуються сенсаційною перемогою ЛДУ в Лібертадорес, а перетворилися на стійку тенденцію.

Окремо варто виділити Індепендьєнте дель Вальє – нового гранда еквадорського футболу. Клуб дебютував у найвищому дивізіоні лише у 2010 році, але вже двічі став чемпіоном країни, виграв дві Копа Судамерикана та у 2016 році дістався фіналу Лібертадорес. Значну роль у стрімкому розвитку клубу відіграла власна академія, яка перетворила Індепендьєнте на один із найвідоміших центрів підготовки молодих футболістів у Південній Америці.

Перу

Трійку найуспішніших клубів Перу складають Універсітаріо, Альянса Ліма та Спортінг Крістал. Рекордсменом залишається Універсітаріо, який 29 разів ставав чемпіоном країни. Альянса Ліма має 25 чемпіонств, а Спортінг Крістал – 20.

Перуанським клубам поки не вдавалося виграти Копа Лібертадорес, проте двічі вони зупинялися за крок від головного трофея. У 1972 році Універсітаріо дійшов до фіналу, де поступився аргентинському Індепендьєнте, а у 1997 році до вирішальних матчів дістався Спортінг Крістал, який програв бразильському Крузейро. Головний міжнародний успіх перуанського клубного футболу пов'язаний зі Сьєнсіано, який у 2003 році виграв Копа Судамерикана.

Болівія

Двома головними силами болівійського футболу залишаються Болівар та Стронгест. Болівар є рекордсменом країни з 31 чемпіонством, а його головний суперник Стронгест посідає друге місце за кількістю національних титулів. До історичних грандів також належить Хорхе Вільстерманн, який неодноразово ставав чемпіоном Болівії та регулярно представляв країну в континентальних турнірах.

Жодному болівійському клубу поки не вдалося виграти Копа Лібертадорес або Судамерикану. Найближче до великого міжнародного трофея підійшов Болівар у 2004 році, коли дістався фіналу Копа Судамерикана. У першому матчі болівійці перемогли Бока Хуніорс з рахунком 1:0, однак у Буенос-Айресі поступилися 0:2 і завершили турнір на другому місці.

Венесуела

Венесуела історично залишається найменш успішною країною Південної Америки на рівні як збірних, так і клубного футболу. Найбільше чемпіонств у Прімері Венесуели здобув Каракас – 12, тоді як Депортіво Тачіра має 11. Саме ці два клуби можна вважати головними грандами сучасного венесуельського футболу.

На міжнародній арені представникам Венесуели поки не вдалося виграти жоден із головних клубних турнірів CONMEBOL. Найпомітніші результати належать Каракасу та Депортіво Тачірі, які доходили до чвертьфіналу Копа Лібертадорес. У порівнянні з іншими країнами континенту міжнародні досягнення венесуельських клубів залишаються скромними.